ВИСНА́ЖЛИВО.
Присл. до висна́жливий.
Вимордувані, наче по виснажливо тяжкій селянській роботі.., п'яно переступали [ґазди] з ноги на ногу.., намертво тримаючись за барки, далі толочили ніжні стебла озимини (І. Нижник);
А якби не було того виснажливо довгого слідства й суду? (із журн.).
[wysnażływo]
присл.
wyczerpująco
Присл. до виснажливий.