ВОСЕНИ́, присл.
Осінньої пори.
Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ Божий (Т. Шевченко);
Ранній світ борюкається з туманом, з дощем, з хмарами, .. вогко, мокро і важко. Так бува тілько [тільки] восени (Панас Мирний);
А восени... Яка журба, чи хто цвіте, чи в'яне, тоді й плакучая верба злото-багряна стане (Леся Українка);
По полях ми з Вишнею бродили Восени, .. І бур'ян пожовклий, посивілий Під ногами срібно хрупостів (М. Рильський).
[woseny]
присл.
jesienią, na jesieni
Восени ложка води, а цебер грязі.
Восени земля дуже довго просихає навіть після невеликого дощу.
присл.
Тоді, коли буває осінь, осінньої пори.
восени́
[восеини]
присл.
Восени́ або увосени́, присл.
【副】 (在) 秋天, 秋季
In (the) autumn