УРІВНОВАЖЕНО

УРІВНОВА́ЖЕНО (ВРІВНОВА́ЖЕНО).

Присл. до урівнова́жений 2.

Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Леся Українка);

– Не роби таких гримас, Зоню, – врівноважено застерегла її Олена (Ірина Вільде);

Вночі пісня солов'я звучить урівноважено, чітко, ритмічно, без особливих збоїв (з наук.-попул. літ.).