ШКВАЛ, у, ч.
1. Навальний, різкий раптовий короткочасний порив сильного вітру (іноді з дощем).
Позавчора налетів було такий шквал дощовий, що море з небом змішалося (Леся Українка);
Холодний вітер налітав скаженими поривами, немов хтось час од часу відкривав велетенську завісу, і вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал (С. Журахович);
Шквал крутить корабель, нахиляє його і от-от перекине в безодню (О. Іваненко);
Михайло уявив те падіння. Дуб не хилився; не тріщав, не скрипів. Він сміливо зустрів своїми широкими зеленими грудьми божевільний шквал, що налетів здалеку, з голих рівнин (П. Загребельний);
На розгарячіле чоло впала важка крапля – одна, друга, третя, і враз водяний шквал упав з неба (П. Колесник);
* У порівн. – Нанесла [Христина] гуркоту та стукоту повну хату і щезла, неначе шквал на морі (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Про що-небудь, що з'явилося раптово, навальне, в значній кількості, обсягу і т. ін.
В суспільстві їм [юним] жить, а не в стінах. Вони по своїх по країнах ще стрінуть і бурю, і шквал, – хай будуть тверді, як метал! (П. Тичина);
Хто у мартенах, Щоб лився метал, Дужо роздмухував огненний шквал? Відповідь дасть Бригадир-сталевар: – Друг мій донецький, вибійник-шахтар! (С. Олійник);
Після вогняного шквалу другої світової війни, який завдав величезних руйнувань нашій країні, важко було відбудувати народне господарство (з наук.-попул. літ.);
// Сильний, масований вогонь (перев. артилерійський чи кулеметний).
Рідким ланцюжком ворог кинувся у наступ і після першого шквалу нашого вогню відкотився назад (Ю. Збанацький);
І раптом знову на скелі, на стежку впав шквал мін (В. Собко);
// Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів, пристрастей.
Механік вигадав собі діло і зник, помчав у Брилівку, і весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб (О. Гончар);
// Глибоке хвилювання.
* У порівн. Забунтує непокірна думка, пройде гарячим шквалом крізь саму душу, опалить її (П. Колесник);
// Бурхливий вияв схвалення, радісне, захоплене вітання.
Змовк оратор. І у кімнаті Б'ється оплесків шквал (М. Гірник).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
Различают внутримассовые и фронтальные шквалы. Внутримассовые Ш. связаны с мощными облаками конвекции — кучево-дождевыми облаками, возникающими в жаркую летнюю погоду над сушей или в холодных неустойчиво стратифицированных воздушных массах над теплой подстилающей поверхностью.Фронтальные III. связаны в основном с холодными атмосферными фронтами, с предфронтальными кучево-дождевыми облаками. В обоих случаях наблюдается вихревое движение воздуха с горизонтальной осью вращения в облаках и под ними.
В СССР шквалы лишь в 10 % случаев являются внутримассовыми, остальные связаны главным образом с фронтами. Шквалы следует отличать от порывов ветра, длящихся 10—30 с. Выделяют орографические Ш., возникающие в результате влияния орографии на основные воздушные потоки в атмосфере. К ним относятся, например, бора и фен.
В зависимости от сопутствующей погоды различают белый Ш. (возникающий по динамическим причинам при деформации воздушного потока под влиянием особенностей подстилающей поверхности или при взаимодействии различных воздушных потоков), черный Ш. (сопровождающийся пасмурной погодой), сухой Ш. (в котором из-за сухости воздуха осадки не достигают земной поверхности), грозовой Ш. (сопровождающийся резким ударом порывистого ветра перед и при прохождении грозы), дождевой Ш. (сопровождающийся сильным ливнем), пыльный Ш. и т. п. Летом шквалы, связанные с мощной конвекцией, могут сопровождаться грозой даже в сравнительно сухом воздухе. В этих случаях осадки не достигают земной поверхности.
В южных широтах и на возвышенностях Ш. бывают чаще, чем на севере и на равнинах. Например, очаг повышенной повторяемости Ш. наблюдается на Южном Урале, Приволжской, Среднерусской, Волыно-Подольской возвышенностях, в Крымских яйлах и других местах со сложной орографией. Наиболее часто шквалы возникают в горных районах — на Кавказе, Тянь-Шане, Яблоновом хребте, где ежегодно (почти повсеместно) бывает до 80 шквалов.