ЗІ́МКНЕННЯ

ЗІ́МКНЕННЯ, я, с. Дія за знач. зімкну́ти і стан за знач. зімкну́тися. Надмірне зімкнення («перезмикання») зв’язок навіть шкідливе для голосу (Худ. чит.., 1955, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 574.