ФІБРИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., мед.
Швидкі скорочення окремих м'язових волокон шлуночків серця або передсердь, що виникають унаслідок тяжких порушень ритму роботи серця.
За даними Рочестерського дослідження, яке проводилось з 1975 по 1989 р., летальність у разі інсульту пов'язана з віком хворих і наявністю кардіальної патології: пороки серця, фібриляція передсердь (з наук. літ.);
Застосування тріметазідіну дозволяє зменшити частоту розвитку ускладнень інфаркту міокарда, особливо фібриляцій шлуночків (з наук. літ.).
-ї, ж.
Швидкі, хаотичні, розрізнені скорочення м'язових волокон, які не зливаються в загальне скорочення м'яза. || Безладне, неритмічне скорочення серця.