НАЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
1. Те саме, що наслу́хатися 1.
Вона-бо змалу начулася, що вона красива – міри нема (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Багато довідатися про кого-, що-небудь.
Олекса ще змалку багато начувся про опришків (Г. Хоткевич);
Глянеш – незавидна травичка, а в ній сила .. Був такий знаючий чоловік, що від нього Нечуйвітер начувся цих тайн: чоловіка нема, а наука зосталась (О. Гончар);
Багато начулася Маргіт про тих [радянських] лікарів та про їхнє рідкісне вміння рятувати людей (О. Гончар).
Дієприслівникова форма: начувшись
наслушатьсяДеепричастная форма: наслушавшись
-уюся, -уєшся, док., розм.
1) Те саме, що наслухатися 1).
2) Багато довідатися про кого-, що-небудь.