НЕЗМИ́ВНИЙ

НЕЗМИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо змити. На обличчі в нього глибоко в’їлися б шкіру сині порошинки, очі обведено темним, — вугілля поклало на шахтаря незмивні знаки (Ю. Янов., Мир, 1956, 133); Незмивна пляма. 2. перен. Якого не можна позбутися, забути, спокутувати. Незмивна ганьба. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 319.