АВАРІ́ЙКА, и, ж., розм.
1. Машина із спеціальним обладнанням, признач. для усунення аварій та їхніх наслідків.
– Ти краще бери другу лопату і швидко засипай яму, поки аварійка не приїхала (О. Чорногуз);
– Бачите, якщо аварійка відбуксує машину, то рахунок виставлять о-го-го, не хочеться викидати гроші на вітер (із журн.).
2. Прилад, що подає періодичні світлові сигнали через підфарники автомобіля як повідомлення про неполадки, аварійну ситуацію і т. ін.
Зупинився, увімкнувши “аварійку”, виставив, як годиться, знак за 10–15 метрів позаду від машини (із журн.);
Декілька машин моргали "аварійками" (з газ.).
-и, ж., розм.
Автомашина, оснащена устаткуванням, необхідним для усунення, запобігання аварій, технічних несправностей.