РУТИНЕ́РСТВО, а, с.
Поведінка рутинера; дотримування рутини.
– Вихід у космічне поле – поза всякою рутиною. До цього не звикнеш... (О. Бердник);
Мартович, бачачи у рідному краї неуцтво, темряву, сліпу покору, закостеніле рутинерство, боягузтво, заходився реготати на цілий світ, сміятися, може, кривавими сльозами, але таки сміятися (з газ.).
-а, с.
Поведінка рутинера; слідування рутині.
2. rutiinsus
Routinism; slavery to routine