ГАЗОБЕТО́Н

ГАЗОБЕТО́Н, у, ч. Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей (перов. алюмінієвої пудри). Будівельні деталі з газобетону. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 674.