ЗДОРОВА́НЬ розм. (здорова, сильна, міцна людина, перев. високого зросту), ЗДОРОВ'Я́К розм., ЗДОРОВ'Я́ГА розм., ЗДОРОВИ́ЛО розм., ЗДОРОВКО́ розм. рідше, КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм., КРЕ́МЕЗ розм. рідше; ВЕРСТА́, ВЕРСТВА́ (дуже висока людина). Десь я бачив такого чи, здається, читав про такого здорованя, старого козарлюгу, що й кінь під ним вгинається (І. Нечуй-Левицький); Широкоплечий, красивий здоров'як вправно відкидав лівою рукою волосся, не вгаваючи говорив (П. Кочура); Дивлюсь на синів — і чудно мені: та невже оці здоров'яги плечисті і є ті самі жабенята, котрі борсались у ночвах, рачкували по хаті (І. Муратов); Цей здоровило, що мало не проривав рукавів піджака опуклостями атлетичних біцепсів, міг би бути шахтарем, вантажником (І. Кулик); — Що ти йому зробиш, такому здоровкові? (Панас Мирний); Толя підвівся — вилицюватий, широкоплечий крем'язень — і став перед Маратом (С. Журахович); Савка.. такий сухий, високий, верстою дражнили (М. Коцюбинський). — Пор. 1. ве́летень, сила́ч.
СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Були між ними (чоловіками) й силачі, високі, плечисті, здорові (І. Нечуй-Левицький); Чорнявий, кремезний,.. він виглядає справжнім степовим богатирем (В. Бабляк); Не всі (стародавні греки) були афродитами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси (О. Довженко); Лише згадував (дід), що був колись силак, по дванадцять пудів на пароплав виносив (І. Микитенко); Петро, найдебеліший у бригаді силань, був сьогодні в новій.. брезентовій куртці (А. Хорунжий); "Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак" (П. Грабовський); Воюючи з гранітом, як моцар, Трощить він скелю за один удар (М. Бажан).
КРЕ́М'ЯЗЕНЬ, зня, ч.
Кремезний чоловік; велетень (у 2 знач.), здоровило.
Дебелий, широкоплечий крем'язень .. осміхнувся сліпучо-білими зубами (Ю. Яновський);
Літній крем'язень теше собі весло (О. Гончар);
– Куди біжиш? – запитав Настаса крем'язень (І. Білик);
Якийсь крем'язень зі сплесканим носом переступив поріг – і завмер (Л. Кононович).
див. сильний