ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́творити¹.
– А хіба ж казки мною витворені? (Панас Мирний);
Це чарівне слово [воля], споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення (М. Коцюбинський);
Кожне дерево, кожна квітка і кожна бадилина були витворені його, Майстра, уявою та руками (В. Дрозд);
// ви́творено, безос. пред.
І український фольклор, і літературна класика здавна пильно дотримувалися кличного відмінка. Упродовж століть витворено великий арсенал мовних засобів для звертань, здатних задовольнити найвибагливіші смаки (з газ.).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до витворити I; створений.
Ви́творений, -на, -не