ЛО́ПАТЬ, і, ж., чого і без дод.
1. Широкий плаский кінець чого-небудь.
Посередині ставка плив дядько в надувному гумовому човні, гребучи широкою лопаттю весла (Є. Гуцало);
У період становлення Київської Русі основним орним знаряддям було рало – обрізок дубового або грабового дерева із загостреним на кінці сучком, із часом на нього стали насаджувати залізний наконечник – наральник з невеликою трикутною лопаттю (із журн.).
2. Робоча, плоскої форми частина гребних та повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін.
Навіть стара машина десь усередині пароплава жвавіше починає працювати своїми лопатями, й пароплав легко відпливає нарешті від берега (Б. Антоненко-Давидович);
Три з них [вітряків] бадьоро крутили широко розкинутими лопатями крил, мов розчепіреними руками (Ю. Логвин);
– Попсована лопать гвинта, направити її можна тільки в Мельбурні (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
* Образно. Був лоб у хлопця – сонячний зеніт. І розум думку рухав, наче лопать (Л. Костенко).
ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М. Рудь); Шум з-під млинових коліс, котрі мигочуть своїми лопатнями, мов тими крилами, пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води (І. Нечуй-Левицький); Турбінна лопатка; Він сів на човен, вибрався на середину ріки і.. став гойдатися на хвилях, створюваних плицями пароплавів (Д. Бедзик).
Деепричастная форма: лопатив, лопатя
лопатиДієприслівникова форма: лопаючи
от слова: лопатить(ся) глагол несоверш. вида что делать?Деепричастная форма: лопатив, лопатя
лопатитиДієприслівникова форма: лопативши, лопатячи
-і, ж., чого і без додатка.
1) Широкий плаский кінець чого-небудь.
2) Робоча, плоскої форми частина гребних і повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін.
• kamžloti (ja, jo)
• maumoti (ja, jo)
• kimšti (kemša, o)