ПОПЕРЕБУВА́ТИ

ПОПЕРЕБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Побувати в багатьох місцях, на багатьох посадах; належати у різний час до багатьох організацій, товариств і т. ін. Опришки вважали його своїм, бо він дійсно поперебував у всіх ватагах (Хотк., II, 1966, 152). 2. Побувати в якомусь місці, на якійсь посаді, належати до якоїсь організації, товариства і т. ін. якийсь час (про багатьох). На гастролях у цьому театрі [Щукіна] поперебувало немало тогочасних «зірок» (Минуле укр. театру, 1953, 99); Багато проїжджих у мене поперебувало. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 186.