СКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРІПИ́ТИ, скріплю́, скрі́пиш; мн. скрі́плять; док., що.
1. чим і без дод. З'єднувати одне з одним, приєднувати одне до другого.
Щоб уникнути ковзання вінців один по одному, або бокових зсувів, вінці скріплювали між собою дерев'яними нагелями (з наук.-попул. літ.);
Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід);
* Образно. Він [міст] з берегом правим лівий Сталевим хребтом скріпив (П. Дорошко);
// Об'єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним.
Солдатська пісня, проходячи лейтмотивом через усе оповідання і скріплюючи його в єдине ціле, підкреслює думку автора про непереможну міць і красоту, властиві народові (із журн.);
// Робити ґрунт щільним, унеможливлюючи зсуви і т. ін.
Дерева, які ростуть на схилах, скріплюють корінням ґрунт, запобігаючи його розмиванню і змиванню талими водами або дощами (з наук. літ.).
2. чим і без дод., перен. Робити кого-, що-небудь більш стійким, міцним, непорушним.
[Анна:] Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі узброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка);
// Згуртовувати, єднати.
Скріплювало всіх товариське почуття й відповідальність (В. Козаченко);
// рідко. Підтримувати кого-небудь морально, бути розрадою в тяжкі хвилини.
В думці він потішав свою Ганю, скріпляв своїх товаришів, заохочував їх сміло держати вгору піднятий стяг (І. Франко);
Заточників [в'язнів] що в чужині скріпляє, Піддержує святу надію? Знай: Той ясний погляд зір, що їм звіщає [вказує] Промінну путь в любимий, рідний край (Уляна Кравченко).
3. чим і без дод. Засвідчувати ділові папери, документи підписом, печаткою.
Зігнувся [офіцер] над столом і навстоячки черкнув на ньому [бланку] кілька слів і скріпив їх хитруватим підписом (М. Стельмах);
– А тепер, значить, підходь підписуватись. От прямо скраю й підходь. А ми з секретарем тоді скріпимо (А. Головко);
// Узаконювати щось, оформивши відповідні документи.
Поки поділили землю, записали і скріпили відповідними актами, минуло чимало часу (В. Собко);
// перен. Підтверджувати, підкріплювати щось чим-небудь.
Вирішили – бастувати. Бастувати до переможного кінця, скріпивши постанову “словом честі” (С. Васильченко);
Я гукаю всім вам, хто уміє скріпити слово ділом..: – Я з вами (С. Голованівський).
4. рідко. Підсумовувати, стверджувати сказане раніше.
– Чи багато постраждало за правду? – Є вже таки чимало в божім раю, – зітхнула глибоко бабуся .. – Так, в божім раю, – скріпила Орися (М. Старицький).
◇ (1) Скріпи́ти (скріпи́вши) се́рце:
а) затамувати почуття гіркоти, незадоволення; стримати гнів, обурення тощо.
Здригнув [Наум] увесь, скріпив серце, а сльози знай глита (Г. Квітка-Основ'яненко);
Антін Глущук, скріпивши серце, ходить, як неприкаяний. Душить його злість (С. Чорнобривець);
[Наталка:] Скріплю серце своє, перестану журитись, осушу сльози свої і буду весела (І. Котляревський);
б) (тільки Скріпи́вши се́рце) дуже неохоче, всупереч власному бажанню.
Господар з другої кімнати виносить зелену філіжанку з настояним на горілці вишняком, наливає його в густо припалі пилом чарки, потім, скріпивши серце, відхиляє заслінку від печі, придивляється, що можна вихопити з неї (М. Стельмах);
(2) Скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому – робити кого-небудь морально стійким, непохитним.
Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький);
[Степан:] Дома щоденне пекло, – тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла... (М. Старицький);
[Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісцілло):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка).
З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко; СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ техн. (деталі, секції і т. ін.); ЗРО́ЩУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ (перев. зварюванням); ЗВО́ДИТИ, ЗМИКА́ТИ, СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ТУЛИ́ТИ (кінці чого-небудь); СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ техн. (закріплюючи чимось). — Док.: з'єдна́ти, сполучи́ти, злучи́ти, схопи́ти, прихопи́ти, зчепи́ти, зчленува́ти, зрости́ти, злютува́ти, звести́, зімкну́ти, стули́ти, скріпи́ти. З'єднавши (кінці кабеля), пускається назад.. Він почуває задоволення від того, що полагодив кабель (О. Гончар); Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур (Леся Українка); Кінці хреста злучає широкий обід (М. Коцюбинський); Схопив на живу нитку (М. Номис); Ми заходилися її (котушку кабелю) перемотувати, уважно вишукуючи пошкодження і зрощуючи кінці (Н. Тихий); Вони приганяють і скріплюють останні кругляки (М. Стельмах).
ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити (впоту́жнити), закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); (Анна:) Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).
-юю, -юєш і скріпляти, -яю, -яєш, недок., скріпити, скріплю, скріпиш; мн. скріплять; док., перех.
1) чим і без додатка. З'єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об'єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. || Робити ґрунт щільним, унеможливлюючи зсуви і т. ін.
2) чим і без додатка, перен. Робити кого-, що-небудь більш стійким, міцним, непорушним. || Згуртовувати, єднати. || рідко. Підтримувати кого-небудь морально, бути розрадою в тяжкі хвилини.
3) чим і без додатка. Засвідчувати ділові папери, документи підписом, печаткою. || Узаконювати щось, оформивши відповідні документи. || перен. Підтверджувати, підкріплювати щось чим-небудь.
4) рідко. Підсумовувати, стверджувати сказане раніше.
недок. скріплювати, скріпляти, док. скріпити
1) to fasten (together); to strengthen; перен. to consolidate
2) тех. to tie, to clamp, to scarf, to splice, to brace; (болтами) to bolt; (шпильками) to pin; (вапном) to mortar
3) (підписом) to countersign; (печаткою) to seal; (згодою) to sanction; (офіційно) to ratify
【未】
1) 联结牢, 系紧; 转 巩固
Скріплюватиогорожу 系紧篱笆
Скріплювати дисципліну 加强纪律
2) (用印) 密封
◇ Скріпивши серце 很不乐意地, 很勉强地, 不得已地; 提心吊胆地
Забесьпячаць
забясьпечыць
Binde, feste
Fästa
Binde