Эпитеты литературной русской речи. — М: Поставщик двора Его Величества - товарищество "Скоропечатни А. А. Левенсон".А. Л. Зеленецкий.1913.
ЛИ́СТЯ збірн. (тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину), ЛИСТ, ЛИСТВА́, ПОКРО́В поет. (стосовно дерев). І коли засне вечірнє місто, зацвіте примарою в імлі, буде чуть, як пада в сквері листя на долоні стомлені землі (В. Сосюра); Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом (Леся Українка); Скелястий берег, високо здіймаючись над білими будівлями, був густо опірений зеленою листвою (П. Панч); Зненацька в зоряну ніч ударив мороз. І вже ільмові ронять свій покров (М. Рудь).
молодая листва - 嫩叶
деревья оделись листвой - 树都长满了叶子
Rzeczownik
листва f
listowie n
ulistnienie n
ж. собир.
feuillage m, feuillée f
молодая листва — feuillage frais
follaje m, fronda f; hojarasca f (очень густая)
janda (ma-), majani мн.;
листва́ сла́дкого бата́та — mriba (mi-)
-и, ж.
Збірн. до лист I.
2. lehis
3. puulehed
• listí
• lupení
lehvistö