ГОРБИ́НКА, и, ж.
1. Опуклість у середній частині носа.
З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (М. Старицький);
У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (О. Донченко);
Обидві генералові доньки були кавказької породи – чорне пишне волосся, густі, але тонкі брови і ніс із горбинкою (Ю. Винничук).
2. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь.
Для ліквідації горбинки на нігті потрібна спеціальна операція (із журн.).
ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г. Квітка-Основ'яненко); З обличчя (Берник) гарний, чорнявий сам, ніс з горбочком, а під носом маленькі вусики (І. Муратов).
¤ нос с горбинкой -- ніс з горбочком, горбоватий ніс
нос с горби́нкой — kemerli burun
altozano m, cerillo m
••
нос с горбинкой — nariz encorvada, acaballada
-и, ж.
Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь.
ж.
нос с горбинкой — nez busqué
див. горб