ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. — захоплена похвала, часто віршована). Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі (С. Чорнобривець); О, коли б ти могла пізнать, яке гірке це почування увесь свій вік, без поділяння, і раювати, і страждать, за зло та за добро не ждать ні нагород, ні похваляння (переклад за ред. М. Рильського); Криками окликнувся майдан, радісними схваленнями, гудом (І. Гончаренко); Я зібрав би всіх титанів І сказав би, знявши капелюх: Я не буду вам співать пеанів І хвальбою лоскотати слух (В. Симоненко); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: "Упустив рака з рота" (О. Стороженко); — Вас і бджоли не покусали б: подумали б, що ви квітка, — сказав комплімент Балабуха (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. схва́лення.
ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм. (супроводжуване базіканням). Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був, як свій чоловік; а Петро Степанович.. то бувало хоч нічого й не скаже на ті хвастощі, — так же гляне скоса (Панас Мирний); Знав я друзів своїх, що не мали хвальби, а чи зради, Бо хвальба — то є тлінь, а від зради немає поради (А. Малишко); Він почервонів, перехопивши себе на хвастовстві, похапцем попрощався й пішов (Ю. Смолич); Секретар.. слухає рясні вихвалки, піддакує (О. Гончар); Він лишень до фанфаронади хват, а до роботи — ліпший кіл у плоті (І. Франко).
ХВАЛЬБА́, и́, ж., розм.
1. Добрий відгук про когось, щось; похвала.
Раї стало ніяково від хвальби десятника (О. Копиленко);
Я зібрав би всіх титанів І сказав би, знявши капелюх: Я не буду вам співать панів І хвальбою лоскотати слух (В. Симоненко).
2. Вихваляння.
Хвальби повні торби, а в тіх торбах пусто (Сл. Б. Грінченка);
Він з фаху вибійник і має, Здається, усі шістдесят. Та ще почува себе справно (Не хвастощі це, не хвальба), На пенсію вийшов недавно, Та зараз усидиш хіба..! (С. Воскрекасенко);
Найбільше допікала старій хвальба дівера за прирізку землі (Г. Косинка).
-и, ж., розм.
Вихваляння, похвала.
Boasting, brag(ging), bounce, big talk, blague
див. хвастощі