Значение слова "САМОВОЛЕЦЬ" найдено в 12 источниках

САМОВОЛЕЦЬ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

САМОВО́ЛЕЦЬ, льця, ч.

1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець.

Лихе життя із тими самовольцями (Марко Вовчок).

2. Людина, яка діє, робить що-небудь без дозволу.

Кинувся [козак Мамарига] до дверей, – заперті двері .. Просився, просився, – не відчиняють. Узяв тоді двері виставив і увійшов у хату... Лежить чоловік на печі: – Що ти за самоволець, що прийшов до мене та двері виставив? (з казки).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-льця, ч.

1) Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець.

2) Людина, яка діє, робить що-небудь без дозволу.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

СВАВІ́ЛЬНИК (той, хто проявляє свавілля), СВАВО́ЛЕЦЬ, САМОВО́ЛЕЦЬ, САМОПРА́ВЕЦЬ, САМОДУ́Р, БЕЗЗАКО́ННИК.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-льця, ч. 1》 Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець.
2》 Людина, яка діє, робить що-небудь без дозволу.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Охотник, див. доброволець