ВИ́ТЕРЕБИТИСЯ1

ВИ́ТЕРЕБИТИСЯ1 див. витере́блюватися. ВИ́ТЕРЕБИТИСЯ2, блюся, бишся; мн. ви́теребляться; док., фам. З труднощами вилізти на що-небудь. Двоє малих музик з великими басами витеребились аж на піч під саму стелю (Н.-Лев., І, 1956, 145). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 509.