РІЛЬНИ́Й, а́, е́, рідко.
1. Прикм. до рілля́;
// Оброблений для рільництва (про землю).
У багатьох місцях ці ліси по схилах були вже вирубані чи випалені, й там всюди темніли рільні землі й людські оселі (С. Скляренко).
2. Який займається рільництвом.
– За паровим плугом потяглися й бунти .. рільних робітників (І. Франко).
-а, -е, рідко.
1) Прикм. до рілля. || Оброблений для рільництва (про землю).
2) Який займається рільництвом.