БАКТЕРІОВЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.
Апарат для виділення з повітря мікроорганізмів з метою дослідження його бактеріальної зараженості.
В аспіраційному бактеріовловлювачі повітря просмоктується через бактеріальні фільтри, рідкі поживні середовища або над поверхнею твердих поживних середовищ (з наук.-техн. літ.).