Є́ДНУС

Є́ДНУС, а, ч., заст. Дукач (у 1 знач.). Хрестів усяких, дукатів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Кв.-Осн., II, 1956, 313). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 497.