Rzeczownik
выкрик m
krzyk m
м.
cri m; exclamation f (возглас)
grito m; exclamación f (возглас)
Вигукати. || Писаренко грає в дубову сопілку, Висвистав, вигукав у Самсона дівку. Сл. Гр.
2. hüüatus
3. hüüe
• zvolání