СТИ́ШЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. сти́шити.
Перший рядок проголошується на поступовому наростанні звучності, другий – на стишенні і т. д (з навч. літ.).
2. Стан за знач. сти́шитися.
[Альбіна (після моменту стишення знов вибухнула плачем):] Ой доченько! а за що ж ти мене скарала так? (Леся Українка).
-я, с.
1) Дія за знач. стишити.
2) Стан за знач. стишитися.