ПОВНОВІКОВИЙ

ПОВНОВІКОВИ́Й, а́, е́.

Який досяг зрілого віку, зрілості.

Вміст мінеральних поживних елементів у повновіковому листі або в черешках досить добре відображає забезпеченість всієї рослини кожною з потрібних їй речовин (з наук. літ.).

(хлопець) дійшлий, дорослий