Значение слова "НАДРУКУВАТИ" найдено в 14 источниках

НАДРУКУВАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

НАДРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.

Док. до друкува́ти.

В цій [острозькій] друкарні Іван Федоров надрукував у 1580–1581 рр. церковнослов'янською мовою біблію, яка є видатним зразком друкарської справи того часу (з наук. літ.);

Оповідання Ваші мені дуже подобаються, і мені здається, що їх варт надрукувати (Панас Мирний);

– Писав я в тяжкі і гарні хвилі цей щоденник. Думав колись надрукувати (Мирослав Ірчан);

– Будь ласка, напишіть автору рецензію. Було б бажано надрукувати на машинці і в кількох примірниках (М. Томчаній).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДРУКУВА́ТИ (на друкарській машинці), СТУ́КАТИ розм., НАСТУ́КУВАТИ розм. — Док.: надрукува́ти, ви́друкувати, насту́кати. Вдень вона друкує у конторі зведення про нафтовий видобуток (О. Донченко); Їй літери тремтіли в очах і в голові. О радість юна, де ти?.. Все на машинці стукай (В. Сосюра).

ПУБЛІКУВА́ТИ що (видавати друком який-небудь твір, текст), ОПУБЛІКО́ВУВАТИ, ДРУКУВА́ТИ, ВИДАВА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ. — Док.: опублікува́ти, надрукува́ти, ви́дати, ви́пустити. Ми багато записуємо, чимало й публікуємо (фольклору) (М. Рильський); А сам (Горицвіт) занепокоївся: може, щось і надрукували в останніх газетах, чого не знали вони (М. Стельмах); Ось гранки — збірку лірики видаю (А. Головко); Треба нам поспішати, бо час проходить швидко, а випускати книжку на весну незручно (М. Коцюбинський).