Значение слова "КРЕМЕНІВКА" найдено в 6 источниках

КРЕМЕНІВКА

найдено в "Словнику синонімів української мови"

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КРЕМЕНІ́ВКА, и, ж., іст.

Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.

У кременівці найважливішою деталлю був кремінь (з наук.-попул. літ.);

Кременівкою мій дід лякав небажаних гостей хутора в громадянську, батько у вітчизняну – мародерів, що блукали селом, а я інколи полюю з нею (із журн.).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж., заст.

Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.



найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. роду


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-и, ж. , заст. Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"
кремені́вка іменник жіночого роду арх.
T: 29