СКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. скрива́влять; док., кого, що.
Залити, покрити, замазати, забризкати кров'ю.
Він [кинджал] верховинцеві товариш вірний був, І не питаючи заплати, В боях йому не раз поваги роздобув, Скривавивши ворожі шати (М. Зеров);
* Образно. Вже вечоріло і промінь останній скривавив білу гречку (А. Головко);
// Поранити до крові.
Будуть шарпати одіж суворі гілки і скривавлять колючками руки (Леся Українка);
Зціпивши зуби, схопила вона з бруку уламок шибки і кинулася різати ремені, скривавивши собі руки склом (З. Тулуб).
ЗАКРИВА́ВЛЮВАТИ (заливати, забризкувати кров'ю), КРИВА́ВИТИ, ОБАГРЯ́ТИ поет., уроч., КРОВИ́ТИ рідко, КРОВ'ЯНИ́ТИ рідко, ЗАКРО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: закрива́вити, скрива́вити, обагри́ти, окрови́ти, скров'яни́ти, закрови́ти. Біля неї (гармати) лежали вбиті; відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (М. Стельмах); А в неї під пахвою рана Кривавить пов'язку тугу (В. Бичко); Як ударив Помазанець Кілком по височку, Враз окровив Маріяні Плаття і сорочку (дума); Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров'янила, Дівчат неволею душила (М. Рильський); Вадим Шостопалько вистрілив з офіцерового маузера просто йому в лице.. Постріл не був точним, закровив щоку, налякав (І. Ле).
-влю, -виш; мн. скривавлять; док., скривавлювати, -юю, -юєш, недок., перех.
Залити, покрити, замазати, забризкати кров'ю. || Поранити до крові.
недок. скривавлювати, док. скривавити
to stain with blood
Скрива́вити, -ва́влю, -ва́виш, -ва́влять; скрива́в, -ва́вте