Значение слова "ПОМІЧНИК" найдено в 24 источниках

ПОМІЧНИК

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПІДРУ́ЧНИЙ ім. (той, хто виконує допоміжну роботу), ПОМІЧНИ́К, ПІДСО́БНИК розм.; ПІДМА́ЙСТЕР, МОЛОДИ́К іст., ЧЕЛЯ́ДНИК діал. (помічник майстра, ремісника). Підручні сталевара, молоді хлопці, ..уважно дивляться, як чаклує, "доводячи" плавку, Шамрай (В. Собко); На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І. Микитенко); — Сьогодні знову не вистачає підсобної сили. Вже й самі кинулися матеріал, воду на поверхи тягати. Підсобники не встигають (О. Копиленко); — Почав шевцювати. Три роки учнем та рік у підмайстрах... (З. Тулуб); Після навчання учень вносив в цехову касу певну суму.. і вписувався в цехову книжку як підмайстер — "молодик" (з посібника); На старості літ Сухобрус почав слабувати на очі й мусив навчити малярства двох челядників (І. Нечуй-Левицький).

ПОМІЧНИ́К (той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо), АСИСТЕ́НТ, ПОМАГА́Ч розм., ПІДПО́РА розм., ПОЛИ́ГАЧ зневажл.; ПРА́ВА РУКА́ розм. (найближчий помічник); ТОВА́РИШ заст. (у назвах звань і посад). Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (С. Чорнобривець); На уроках фізики тільки Валентина учитель брав собі за асистента (О. Гончар); Сини були тільки для Зіньки за помагачів та за наймитів, а вона всім орудувала сама (І. Нечуй-Левицький); Старий машиніст.. чимдалі більше вибивався з сил і хотів мати біля себе підпору — сина (С. Скляренко); Хай фашисти вважають, що ви й справді їхній полигач, а коли прийде наш час... Тоді все стане на свої місця (І. Головченко і О. Мусієнко); Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. — Се, кажу, моя права рука (Ганна Барвінок); Він розказав, що Мірошниченко з товаришем голови повіткому чогось довго ходили понад Бугом, придивлялися до якихось слідів (М. Стельмах).

СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн. Бойові соратники; (Руфін:) Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); — А тепер, побратими мої милі, — сказав Андрусь, — розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького — Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). — Пор. 1. сою́зник, спі́льник.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПОМІЧНИ́К, а́, ч.

1. Той, хто допомагає кому-небудь у чомусь.

– Треба, щоб моя майбутня дружина була мені перший друг, помічник і товариш у всіх моїх справах (З. Тулуб);

Часто Абдулаєва старшини брали в помічники, коли їхали на полкові склади одержувати харчі для бійців (Григорій Тютюнник);

* Образно. Ах, сльози, сльози! Спізнілий помічник, свідок безсилля й ганьби (Іван Ле);

// Той, хто виконує допоміжну, підсобну роботу; підручний.

Головний машиніст здав машину на його руки й покурював цигарку, даючи часом дрібні тільки вказівки молодому помічникові (С. Васильченко);

На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І. Микитенко);

Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців – великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою-помічником (Д. Бедзик);

// перен. Те, що сприяє здійсненню чогось, якоїсь справи.

Звісно, в неповних тридцях прощатися з життям не хочеться, і бравада тут поганий помічник (із журн.).

2. Службова особа, яка безпосередньо підпорядкована основному керівникові і допомагає йому у виконанні певних обов'язків.

Помічник мера;

Ми застали секретаря в його кабінеті вдвох з помічником (Ю. Смолич).

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Helper, assistant; help, helpmate, helpmeet; official subordinate (to); aid, adjunct

помічник командира — військ., мор. second (2nd) in command; executive officer

помічник капітана — мор. mate

помічник редактора — sub-editor

помічник секретаря — undersecretary

помічник бухгалтера — assistant bookkeeper

помічник директора — assistant director

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Той, хто допомагає кому-небудь у чомусь. || Той, хто виконує підсобну роботу; підручний. || Той, хто разом із ким-небудь бере участь у якійсь важливій і складній справі; сподвижник. || перен. Те, що сприяє здійсненню якоїсь справи.

2) Службова особа, яка безпосередньо підпорядкована основному керівникові та є його заступником у виконанні певних обов'язків.

••

Помічник депутата — особа, яка надає депутату організаційно-технічну допомогу.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Той, хто допомагає кому-небудь у чомусь.
|| Той, хто виконує підсобну роботу; підручний.
|| Той, хто разом із ким-небудь бере участь у якійсь важливій і складній справі; сподвижник.
|| перен. Те, що сприяє здійсненню якоїсь справи.
2》 Службова особа, яка безпосередньо підпорядкована основному керівникові та є його заступником у виконанні певних обов'язків.
Помічник депутата — особа, яка надає депутату організаційно-технічну допомогу.

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

ім alternate; assistant; deputy; substitute • ~ аторнея assistant attorney • ~ директора associate (assistant) director (manager) • ~ капітана (торговельного судна) mate • ~ керівника associate (assistant) manager • ~ комісара commissioner's assistant (deputy); sub-commissioner • ~ міністра assistant secretary; deputy minister; undersecretary • ~ обвинувача associate (assistant) prosecutor • ~ президента presidential aide • ~ судді assistant (deputy) judge

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 助手, 帮手

2) 副手, 副职

Помічник машиніста (火车) 副司机

Помічник прокурора 副检察长

найдено в "Українсько-російському словнику"

1) помощник; подручный сущ.; пособник (сообщник) 2) (заместитель по должности) помощник помічник машиніста — помощник машиниста помічник прокурора — помощник прокурора, ист. товарищ прокурора

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

(кого/чого) імен. чол. роду, жив.помощник

найдено в "Українсько-польському словнику"

[pomicznyk]

ч.

pomocnik

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

помагач, о. права рука, як ім. підручний, прв. неґ. поплічник; (у великій справі) споборник, сподвижник; (керівника) заступник, замісник, ф. зам.

найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Дапамагаць

дапамагчы

дапамога