БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗА з оруд. в. (при дієсл. доглядати, ходити і под.); НАД (НА́ДІ перед деякими сполученнями приголосних) (НА́ДО рідше) (з оруд. в. — при дієсл. працювати і под.) — Я не обіцяю вистачити другу частину (рукопису).., біля неї чимало треба попрацювати (Панас Мирний); Виноград любить, щоб коло нього ходити (М. Коцюбинський); Поїла (мати) таращанців чаєм, ходила за пораненими, прала бійцям сорочки... (О. Довженко); Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Т. Шевченко).
НАДІ, рідше НАДО, прийм.
Над. Вживаються перед займенником я в орудному відмінку (наді мною, надо мною) та перед словами, що починаються групою приголосних (наді Пслом).
НА́ДІ див. над.
¤ наді мною -- надо мною
На́ді, див. на́до
【前】 见 над
див. над
Над