НЕХТО́ЛИЦЯ, і, ж., діал., лайл.
Про недбайливу, ледачу жінку.
[Мати (сплескує руками):] Ой, лишенько! Іще не починала! Ой, мій упадоньку!.. Нездарисько! Нехтолице! Ледащо! (Леся Українка);
Танасій плюне їй у лице, зневажить її, нехтолицею її назве, останніми словами її полає (А. Крушельницький).
-і, ж., діал., лайл.
Про недбайливу, ледачу жінку.
див. ледачий