НЕЯСНИЙ

НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. (про зображення чого-небудь, колір, розпис і т. ін.); ТЬМЯ́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИМА́РНИЙ (який видніється ніби в сутінках, крізь туман і т. ін.). Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (М. Коцюбинський); Неясною купою зачорніло впереді якесь забудовання (Г. Хоткевич); А поміж величезними .. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (О. Кобилянська); Перехилившись через борт, Вася бачив темні розпливчасті контури бортів яхти (В. Собко); Земля під сонцем парувала, і обрій видавався тремтячим і хистким (О. Ільченко); Розмиті візерунки на фарфорі; Змазане зображення на фотознімку; Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (В. Козаченко); Присівши на пеньку, серед поляни, Я розглядав видовисько туманне (М. Рильський); Гарячими очима він ловив примарні постаті тих, що йшли попереду (Я. Гримайло).

НЕВИРА́ЗНИЙ (який важко розібрати — зором, слухом і т. ін.), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ. За дверима чути було невиразне шарудіння (А. Шиян); Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт... (Панас Мирний); Черкашин промимрив щось незрозуміле, мабуть, це була подяка (Л. Дмитерко); Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу (М. Стельмах); За припорошеним склом заворушилися бліді, нерозбірливі плями (В. Собко).

НЕВИРА́ЗНИЙ (про почуття, думки, спогади, уявлення тощо — не зовсім усвідомлений, не чітко оформлений), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, НЕВИ́ЗНАЧЕНИЙ, НЕОЗНА́ЧЕНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ТУМА́ННИЙ, ТЕ́МНИЙ підсил. рідше. Якісь невиразні бажання й поривання заворушились в душі молодого князя (І. Нечуй-Левицький); Якесь неясне почуття, якась незрозуміла тривога непокоїла Олега (О. Донченко); Якийсь невизначений жаль чи туга квилить у серці його (О. Маковей); Мислі його пропливали, неясні і розпливчасті (В. Собко); Про село вона мала досить туманне уявлення (С. Добровольський); Серце щось недобре віщує, страх — не страх: якесь темне почуття холодить серце... (Панас Мирний). — Пор. 1. незрозумі́лий.

НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь — у якому важко розібратися); НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙ рідше, НЕДОВІДО́МИЙ розм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙ перев. для кого, НЕДОСЯ́ЖНИЙ перев. для кого, ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙ книжн., НЕСПОВІДИ́МИЙ заст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙ розм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо — який важко сприйняти); НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше, НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез'ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з'явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); — Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); — Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); (Чернець:) Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). — Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.

НЕЯ́СНИ́Й, нея́сна́, нея́сне́.

1. Якого погано видно; який не чітко виділяється своїми контурами.

Неясною купою зачорніло впереді якесь забудовання (Г. Хоткевич);

В рожевому тумані, мов тіні, сновигали люди, з'являлись і щезали неясні обриси хат (М. Коцюбинський);

Крізь густий туман ми помітили неясні ознаки берега (Ю. Яновський);

Очі її бачили тільки неясні контури палацу і постать пана (М. Стельмах);

// Те саме, що неяскра́вий.

Місяць повний, але неясний, стояв високо (І. Нечуй-Левицький);

Від нагорілої свічки здіймався неясний світ (Панас Мирний).

2. Який важко розібрати – зором, слухом і т. ін.; нерозбірливий.

Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт... (Панас Мирний);

Долітали неясні звуки розмови пасажирів, що розташувались на ніч недалеко над шляхом (М. Трублаїні).

3. Про почуття, спогади, уявлення тощо – не зовсім усвідомлений, не чітко оформлений.

Якесь неясне почуття, якась незрозуміла тривога непокоїла Олега (О. Донченко).

4. Не зовсім зрозумілий; причини якого важко встановити, у якому важко розібратися і т. ін.

– В обстановці багато ще неясного і перш за все – чи долежить зброя до ночі (А. Головко);

З неясних причин Зупинився поїзд До семи годин (П. Усенко).

[nęjasnyj]

прикм.

1) niejasny

2) niewyraźny

Невиразний, невиразистий, невизначений, неозначений, непевний, нечиткий, тьмавий

Смутны

сьляпы

цьмяны

【形】 不明显的, 不清晰的; 棋糊的; 含糊的

Vague, obscure, indistinct, inexplicit, faint, dim

Oklar

Uklar

Uklar