ЗАНУ́ДА, ДИ,

Зану́да, ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. Зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 73.