Значение слова "ВЕЛИЧЕННИЙ" найдено в 9 источниках

ВЕЛИЧЕННИЙ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., ПОТУ́ЖНИЙ підсил., ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙ розм. підсил., ПОРЯ́ДНИЙ розм., ОТАКИ́Й розм., ОТАКЕ́ННИЙ розм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙ підсил., МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ підсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця — про предмет); ОБ'Є́МНИЙ, ОБ'Є́МИСТИЙ (значний, об'ємом — про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ розм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один (короп) у торбі є! — Великий? — Та чималий! (М. Рильський); Гонить (вітер) хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали (опришки) за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація — якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала (Тетяна Василівна), як пішов (Кулик) від неї. Лев'яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам'яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); (Корній:) На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в'юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об'ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об'ємистий перший том (поезії) (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙ підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил., СТРАШНИ́Й розм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙ розм., ВА́ЛЬНИЙ діал. Вона жила великою сім'єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі (кордону), та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ'яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там (у Петрівцях) була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже (внук), ніби то далекі світи, превелике множество (кількість) планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці... (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів,.. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав (співець), і юрба величенна, Мов життя на той час запинила (зупинила) (Леся Українка); Квитки (до театру) коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).