КРЕКТІННЯ, я, с.
Дія за знач. кректі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Ми тікали хто куди видно, і вслід нам довго ще неслися дідові громи і блаженне крехтіння [діда] (О. Довженко);
– Готуй мішки. – В сінях почулося кректіння [Білокобилка] (Ю. Мушкетик);
Із лук, з ярів назустріч пісні вставали кректіння жаб, спів соловейка, тужливе гудіння бугая (М. Івченко).