САМОГО́НЧИК

САМОГО́НЧИК, а, ч. Пестл. до самого́н. — Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 33.