ШВО́РОЧКА

ШВО́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шво́рка. Тимко кивнув головою і міцно зав’язав шворочки від шапки (Тют., Вир, 1964, 496). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 434.