НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. (про явище, подію тощо — який виходить із ряду звичайних); ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ, ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ (який не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, уявленням); НЕБУДЕ́ННИЙ (який відрізняється від того, що є завжди або скрізь, і тому сприймається в позитивному плані). Це були незвичайні збори.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О. Гончар); Неординарне рішення; Нічого особливого він поки що не вигадав (Д. Ткач); Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев'яний кілок з прикріпленим до нього дерев'яним зазубцем (І. Франко); Вероніка теж була незвична — в новій коричневій шубці (П. Загребельний); Робота була спішна й екстраординарна (Ю. Смолич); Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями (І. Нечуй-Левицький); Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (О. Гончар). — Пор. 1. винятко́вий, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.
1) театр. Заснований на різких звукових чи зорових контрастах або на незвичайних, дуже смішних прийомах.
2) Який виходить за межі звичайного; надто своєрідний, незвичайний.
3) Побудований на різких звукових або зорових контрастах, на незвичайних прийомах. Ексцентричний трюк.
II -а, -е, спец.Який не має спільного центра; прот. концентричний.
1) тех. eccentric, off-centre
2) (надто своєрідний) eccentric, odd, whimsical, fantastic, queer, cranky, bizarre
ексцентрична людина — an eccentric
бути ексцентричним — to stand on one's head
ексцентри́чний
[еиксцеинтричнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[ekscentrycznyj]
прикм.
ekscentryczny
【形】
1) 理 滑稽的
2) 奇特的, 极古怪的, 怪癖的, 反常的
1. позаосередковий, неосередковий
2. дивацький
Ексцентри́чний, -на, -не
Excentrisk
Eksentrisk
Excentrisk