НАШОРОШУВАТИСЯ

НАШОРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШОРО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док.

Те саме, що насторо́жуватися.

Білі велетні [ведмеді] зачіпались лапами за борт і лізли на палубу. Тут вони нашорошувались, витягали морди й нюхали повітря (М. Трублаїні);

Хтось ішов. Орися вся так і нашорошилась (Б. Грінченко);

Відчув [Саїд] якесь нещастя, нашорошився (Іван Ле);

Повернувся Азік. Очі йому підозріло якось бігали, лице пашіло від збудження, а ціла поведінка змушувала нашорошитись (І. Багряний).

НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (внутрішньо зосереджуватися, мобілізуючи свою увагу, дух, моральні сили перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ, НАШОРО́ШУВАТИСЯ розм. (виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ розм., НАЇ́ЖУВАТИСЯ розм. (напружуючись, насторожуючись, зосереджуватися для певних дій у відповідь на що-небудь). — Док.: напру́житися, насторожи́тися, нашоро́шитися, наїжа́читися, наї́житися. Ярина добре розуміла, що розмова має бути дуже важлива, і вся напружилася, як струна (В. Собко); Оксана насторожилась, аж голову підвела і вухо до батьків наставила (А. Головко); Сиволап увесь наїжачився, готовий витримати найгарячішу бійку (Д. Ткач); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася (Галя), жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний).

див. слухати; стежити