ТУ́ПО.
Присл. до тупи́й.
Твої слова мені, як ніж, що тупо так проходить в горло... (В. Сосюра);
Вчився [Шимек] зразу тупо: голова, забита змалечку тяжкою нуждою, не швидко могла приспособитись [пристосуватися] до приймання шкільної науки (І. Франко);
Остап влип у вікно, нудно, тупо позирав на заболочене .. подвір'я (К. Гордієнко);
– Буду вмирати з голоду... буду вмирати з голоду, – тупо твердила [Маруся] собі в душі і не брала нічого до уст (Г. Хоткевич);
У нього ревматизм крутив ноги, і дід болісно прислухався до німого ниття, до раптового наштрикування, яке то гостро, то тупо підпалювало болем його тіло (Є. Гуцало);
В кімнаті по-гадючому сичить старосвітський годинник і починає тупо відбивати години (М. Стельмах).
Przymiotnik
тупой
tępy
zaokrąglony
bezmyślny
Matematyczny rozwarty
Przysłówek
тупо
tępo
głupio
niemądrze
nudno
тупо смотреть - 呆板地看
ту́по смотре́ть — bel bel bakmak
сравн. ст.: тупее
тупоот слова: тупой прилаг.Краткая форма: туп
тупий2. nürilt
3. tuhmilt
4. tölbilt
5. tömbilt
6. töntsilt
1) (бессмысленно, невыразительно) inexpresivamente; con un aspecto estúpido
2) (о боли, о звуках) sordamente
[tupo]
присл.
tępo
(глупо) stupidement; d'un air stupide (с тупым видом)
【副】 愚钝地, 迟钝地; 呆板地, 无表情地
Bluntly, dully; stupidly; (уперто) stolidly
Присл. до тупий.
• tupě