ФО́КУСНИЦТВО, а, с.
1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фо́кус² 1).
Фокусництво артистів.
2. перен. Дії, вчинки, властиві фокусникові (у 2 знач.).
Фокусництво чиновників.
-а, с.
1) Заняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фокус II 1)).
2) перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.).