ЖУПА, название адм.-терр. единицы у юж. и зап. славян. Впервые термин "Ж." упоминается в источниках сер. 10 в. как единица адм. деления раннефеод. Хорватского гос-ва. По мере обществ. развития содержание этого понятия менялось. Дольше всего Ж. сохранялась в Хорватки (до 1918) и Чехословакии, система адм. деления к-рой в 1920-27 наз. "Zupni zfizeni". В ряде случаев административный термин "Ж." трансформировался в топоним. Так, топонимом Ж. являются: область в Боснии: р-н Сербии (юго-западнее г. Крушевац): р-н Далмации (между Дубровником и Цавтатом); Велика-Жупа и Мала-Жупа - горные р-ны в долине р. Лим, и др.
Лит.: Грачев В. П., Жупная организация у славян н её роль л развитии государственности, в кн.: История, культура, фольклор и этнография славянских народов. VI Международным съезд славистов, М., 1968, с. 149 - 67.
Жу́па:
— одиниця адміністративного поділу [42]
— копальня [21]
— копальня солі [IV]
— солеварня [XIX] Ну, адже ж знаєте добре,— докинув Олекса,— що як возите на жупу дрова і дасть вам гайдук квиток, то той квиток сам ще менше варт, ніж сей банкнот,— а прецінь прийдете до ліверанта, дасте квиток, а він вам за нього три ринські! [XIX]
— соляна копальня або солеварня [44-2]
— тут: копальня солі або солеварня [44-1]
— Жу́па соляна: солеварня [24;IX]
В давній Польщі королівське гірниче підприємство (сіль, руди); краківські ж. — гол. копальні солі у Величці та Бохні (від середини XIII ст.); руські ж. — солеварні на Червоній Русі (від раннього середньовіччя, поступово ліквідовані в 2-й полов. XIX ст.).
-и, ж., діал.
Соляна копальня чи солеварня.
[żupa]
ж.
żupa
СОЛЕВА́РНЯ, ВА́РНИЦЯ заст., ЖУ́ПА діал.
Копальня, гірниче підприємство
Deposit of salt; saltworks