ПОМЁТЫВАТЬ

пометать 1) кидати (потроху, часом), покидати, метати, пометати; срв. Побрасывать, Побросать. [Дрібні листи написала та й на воду пометала. Покидай за мене землю]; 2) (петли) обкидати, обкидати, (о мн.) пообкидати (петлі); срв. Метать. Помётанный - покиданий, пометаний; обкиданий. -ться - кидатися, покидатися. [Усі з ляку покидались, хто куди влучив (угодил)].