ЛЕЖЕНЬ

ЛЕ́ЖЕНЬ, жня, ч.

1. розм. Те саме, що лежебо́к.

Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

[Терпилиха:] Петро добрий парубок.., він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (І. Котляревський);

– Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький);

Бісові лежні так позав'язували мішки з борошном, що як віз похилився набік, один мішок, скотившися, розв'язавсь (Б. Грінченко);

– Вставай, лежню, ранок недалеко (М. Стельмах);

– Продери слiпи, лежню! – розбудив мене Микола на Вигнанцi (Р. Андріяшик).

2. спец. Те саме, що лежа́к 1.

Нижче під ним було дахове вікно без шибок, в яке легко можна було пролізти на горище, щоб дістатися до лежня в комині (Б. Антоненко-Давидович);

Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Л. Первомайський).

3. Брус або колода, що звичайно лежить на землі і служить основою для чого-небудь.

Для прошпарювання бочку встановлюють на лагах або лежнях (з наук. літ.);

А замшілі дубові мости через рів невідомо коли й підіймалися, бо вже заросли їхні лежні на берегах рову густою травою (П. Загребельний).

4. діал. Рід великого калача, обрядовий весільний хліб.

В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили (А. Метлинський).

ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм., ЛЕЖЕБО́К розм., ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм., ПІЧКУ́Р розм., БАБА́К (БАЙБА́К) розм. рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). — Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); — Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів'я); Як зведе (козак) його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ'яненко); Ледарюгою Остапа назвала (жінка), мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); — Наш син ледацюга, — скаржиться мати. — Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); — Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); — Вставай, лежебоко, — сказав добродушно батько, — та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); (Пугач:) Ну, я все сказав. Не хочете — як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); — А що? — Ірися щебетала: — Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). — Пор. гульві́са, дармої́д.

ЛЕЖА́К (горизонтальна частина димоходу), ЛЕ́ЖЕНЬ, БИЧО́К діал. Він поліз на горище, оглянув лежак, знайшов там дірку, замазав її, і диміти перестало (Ю. Мокрієв); Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Л. Первомайський); Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів з бичком, з трубою (Ганна Барвінок).

брус или отесанное на два канта бревно, укладываемое поперек моста по дну канавы (траншеи); на нем устанавливаются стойки деревянной опоры моста.

давление на грунт от стоек опоры в тех случаях, когда по свойству грунта свай забить нельзя. Стойки соединяются с Л. при помощи шипов, хомутов, скоб и т. п." />

Назначение Л. — распределять давление на грунт от стоек опоры в тех случаях, когда по свойству грунта свай забить нельзя. Стойки соединяются с Л. при помощи шипов, хомутов, скоб и т. п.

Технический железнодорожный словарь. - М.: Государственное транспортное железнодорожное издательство.Н. Н. Васильев, О. Н. Исаакян, Н. О. Рогинский, Я. Б. Смолянский, В. А. Сокович, Т. С. Хачатуров.1941

(Болгарский язык; Български) - подложна греда

(Чешский язык; Čeština) - ležina; ližina; polštář

(Немецкий язык; Deutsch) - Sohlbalken

(Венгерский язык; Magyar) - talpgerenda

(Монгольский язык) - тулгуур дүнз

(Польский язык; Polska) - podwalina

(Румынский язык; Român) - talpă

(Сербско-хорватский язык; Српски језик; Hrvatski jezik) - j ástuk

(Испанский язык; Español) - solera; durmiente

(Английский язык; English) - ledger; ground plate

(Французский язык; Français) - sole; soliveau