ПОГРОМИ́ТИ
ПОГРОМИ́ТИ, громлю́, гро́миш; мн. погро́млять; док., перех.
1. Зруйнувати, розбити, знищити що-небудь. — А з Бобриків знов поголосок… погромили там панську пасіку… (Вовчок, VI, 1956, 337).
2. Завдати поразки, побити. Погромити вороже військо.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 725.