П'ЯТІРНЯ

П'ЯТІРНЯ́, рідко П'ЯТЕРНЯ́, і, ж., розм.

Долоня руки з пальцями; кисть руки.

Люди хрестились не трьома пальцями, а всією п'ятірнею (І. Нечуй-Левицький);

Христя, мов сонна, поворухнулася, спустила руку з печі. Свирид так і уп'явсь своєю п'ятернею (Панас Мирний);

Афонька неодмінно засуне брудну п'ятерню під шапку й довго шкребе там у зарослому покошланому волоссі (Б. Антоненко-Давидович);

П'ятірнею зачісував [Євген Вікторович] назад чорну чуприну (Іван Ле);

Ззаду на плече Харкевича лягла важка п'ятірня (С. Голованівський);

Йосип ніби проковтнув щось гірке і причесав п'ятернею чорний чуб (Б. Харчук);

Надміру звеселий, червоний, як печений рак, нарешті ввалився Андрусь до хати, став на порозі й захитався, чіпко вхопившись за одвірок розчепіреною п'ятернею (І. Нижник).

КИСТЬ (частина руки), П'ЯТІРНЯ́ розм. Я побачив, що Ромка обмотала хусткою кисть руки (Л. Смілянський); Знявши плескату кепку, Марко п'ятірнею скуйовдив волосся (С. Журахович).

розм.

five fingers

див. долоня