ХАРЧ, у, ч. і і, ж.
збірн. Те саме, що харчі́.
Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (І. Нечуй-Левицький);
В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (О. Довженко);
Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Л. Смілянський);
Наймися, наймитку у мене, а я у попа – для луччої харчі (Номис);
Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде);
– Я бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов);
* Образно. – Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба – З того радий я; Запах квітів – більш не треба, То – вся харч моя (П. Грабовський).
ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде); — Я ж бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов); Яка харч, така й робота (прислів'я); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (М. Шеремет); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси (Г. Хоткевич); Добуто з рюкзаків провізію і все, що належить до неї: пора! Настав час приступити до традиційної мисливської трапези (О. Гончар); — Я людям служу, громаді служу — так, за хліб, за спасибі... (Панас Мирний); (Горпина:) Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький); Під'їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній). — Пор. 1. ї́жа, стра́ва.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
А какой мне с этого харч?
[харч]
-чу, ор. -чеим, м. (на) -ч'і (ч.) і -ч'і, ор. -ч'у (ж.), мн. харч'і, харч'іў
Rzeczownik
харч m
larwa f
żarcie n
-у, ч. і ж.
1) збірн. Те саме, що харчі 1).
2) Те саме, що харчування 1).