ФІ́КЦІЯ, ї, ж.
1. Те, що не відповідає дійсності, чого немає або що видається з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.).
– Так багато порядних думок губиться в масі фікцій і через те не переконує! (Леся Українка);
// Обман, підробка.
– А що ж діяти? – розпалився Калиновський. – Невже всі наші постанови – фікція, мильна бульбашка? (З. Тулуб);
// Вигадане положення, вигадана сукупність думок, положень, що видається з певною метою за дійсне.
Створювати фікцію.
2. рідко. Те саме, що ви́мисел 2.
Вона [поема ] .. не має автобіографічного характеру і .. [її] треба вважати поетичною фікцією (І. Франко).
ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення, що видається з певною метою за дійсне). — Німці, створивши видимість наступу на стиках, рвонули танками через наш голий лівий фланг на Саки і Євпаторію (В. Кучер); Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О. Гончар); — З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Григорій Тютюнник); Люда почала його навіть побоюватись. Хтозна, що за людина слюсар з депо. Це ще не все. Це може бути тільки вивіска. А нутро його хіба взнаєш скоро? (О. Донченко); Чекай, чекай, старий йолопе, та то щось на те заноситься, що вся ота затія з легальною газетою була лише ширмою для інших їхніх цілей (Ірина Вільде); Створювати фікцію.
-ї, ж.
1) Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). || Обман, підробка. || Вигадане положення, вигадана сукупність думок, положень, що видається з певною метою за дійсне. Створювати фікцію.
2) рідко. Те саме, що вимисел 2).
[fikcja]
ж.
fikcja
фі́кція
[ф’ікц'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Ніщо, вигадка, неіснуюче, див. фантазія
【阴】 虚伪的事物
Фі́кція, -ції, -цією; фі́кції, -цій
Fiction, figment